„Горішки”, „грибочки”, „персики” – традиційні солодощі на західноукраїнському весіллі

Я вже колись трохи розповідала вам про солодощі на західноукраїнському весіллі і навіть поділилася своєрідним „хіт-парадом” моїх улюблених. Після того, як я отримала від Оксанки, однієї із моїх колєжанок, кілька фоток солодкого із весілля її брата, я зрозуміла, що одну річ із цього „хіт-параду” я упустила, чи то пак, просто забула. Персики! Печені солодкі персики! Тобто, не буквально фрукти персики, якось там запечені, а персики, половинки яких печені з тіста, чимось гарним перекладені докупи і ще гарні подекоровані зовні. Ось вони, на весільному кльоші, у сусідстві з традиційними „горішками” та „грибочками”. Ням-ням! 

Маю цілковите право називати усі ці „горішки”, „грибочки”, „персики”, „сунички”, „вишеньки”, „лебедики” та іншу солодку смакоту традиційними солодощами, адже пам’ятаю те все на весільних кльошах ще із свого західноукраїнського дитинства-юності зразка 1970-80-х років. Якщо якесь явище періодично і масово повторюється протягом більш ніж 40-ка років, воно вже, як не крути, стає традиційним.

А ось і фотка новації у сервіруванні солодощів на українському весіллі – триярусні кльоші, про які я вже згадувала отут. Власне, на цій триярусній конструкції і були мальовничо викладені солодкі смаколики на весіллі Оксанчиного брата, в тому числі „персики”, „горішки” і „грибочки”, про які я згадувала напочатку. Ото дивіться на фотку і хай вам слинка тече, як мені :) Смачних і солодких вам весіль!