„Розкажи мені, розкажи, любиш ти чи ні...”

 Хтось із відомих сказав, що авторська пісня стає народною (читай – загальнопопулярною) тоді, коли її заспіває п’яний або дитина. Ну, я б додала, зважаючи на тематику мого ресурсу – коли цю пісню заспівають за столом на весіллі. Або коли її безперестанку гратимуть весільні музики.

Так сталося з багатьма українськими піснями, ось кілька, що спали на думку – „Сильний вітер”, „Канни зів’яли” та багато-багато інших.

Серед них – і відома пісня волинянина Олександра Богачука „Тиша навкруги”, яку заспівало наприкінці 1970-х тріо Мареничів і яка стала шалено популярною відтоді і ще досі є такою. Її співали і співають за столом на українських весіллях, її грають весільні музиканти – ця чудова лірична мелодія якнайкраще надається до повільного танцю.

Порившись на Ютубі, я знайшла унікальне виконання „Тиші навкруги” ще молодими Мареничами. Пропоную і вам насолодитися красою українського слова та мелодії у цій пісні і неперевершеним співом легендарного українського тріо:

Ну а хто призабув чи взагалі не знає, особливо із юного покоління, слів „Тиші навкруги”, то ось вони:

Тиша навкруги,

Сплять в росі луги.

Тільки ти і я,

І ясна зоря.

Приспів:

Розкажи мені,

Любиш ти чи ні?

І в очах сія:

„Я навік твоя!”

Скільки я пройшов,

А тебе знайшов.

У своїх краях,

Ластівко моя.

Приспів.

Згасла вже зоря,

Пісня солов’я,

Лиш любов сія –

І твоя, й моя.

Приспів.

Цікаве прочитання „Тиші навкруги” я знайшла у канадців. Канадські співачки українського походження Тереза Сокирка і Карісса Клопущак дуже гарно, лірично та оригінально заспівали „Тишу....” дуетом на святкуванні Українських днів у канадському парламенті в Оттаві:

Правда, як ви, певно, помітили, канадські дівчата трохи видозмінили текст пісні, причому дуже гарно і смислово вмотивовано, оскільки українки Тереза і Карісса народилися, власне, у цьому „чужім краю”:

Скільки я пройшла,

А тебе знайшла.

У чужім краю

Тебе кохаю.

Ну в мене особисто цей куплет викликав асоціації із власним особистим життям, а також кількох моїх хороших колєжанок, котрі, як і я, знайшли своїх суджених не в Україні, а, як Тереза з Каріссою співають, „у чужім краю”. I кожна з нас, відповідно, має дуже багато спогадів про те, „скільки я пройшла”, поки „тебе знайшла” :) Так що моє персональне велике „Дякую!” Терезі і Каріссі за таку чудову обробку цієї душевної української пісні!

Повертаючись же до пісні у контексті весільної тематики, я там, до тих двох вищенаведених критеріїв, коли авторська пісня стає народною (коли її заспіває п’яний або дитина), додала б ще один – коли народ напише свої слова на мелодію відомої пісні. Ну, зазвичай ці слова із народу бувають батярсько-сороміцькими. Не обминула ця чаша популярності і „Тишу навкруги”. Пригадую з дитинства „весільну обробку” „Тиші...”:

Тиша навкруги,

Сплять всі пияки,

Лиш один пияк

Не засне ніяк.

Приспів:

Розкажи мені,

Випив ти чи ні.

І в очах сія –

Ще би випив я.

Далі слів не пам’ятаю, але все було ось приблизно в такому дусі. Мушу сказати, що, порівняно з тим, що сьогодні грають і співають на весіллях, „пияцький” текст „Тиші...” можна вважати безневинною інтерпретацією :)