Українські весільні короваї і торти: ням!

Нині в одного мого друга, який живе далеко в світах, день народження. Він мені постійно на мій день народження висилає електронну листівку – завжди з гарною музикою і з теплим, вдумливим текстом. А я така гнила стала шукати десь ті електронні відкриточки – колись тим бавилася, зараз облом... То я йому постійно висилаю фотки як не тортика, то ще якоїсь смакоти, а часом і пляшки українського “горючого” :) Цього року думаю – вже треба совість мати, а то кожного року висилаю ті „їстівні” фотки, хлоп точно подумає – ну таки ніякої фантазії, ні творчої уяви в кобіти, тобто в мене. Думаю, яку ж би то фотку йому вислати цього року? Квіточку? Таки нє, нащо мужику та квіточка? Ну а за тими електронними листівками все одно гнилюся лазити. Певно, треба буде потім пошукати якесь кумедне відео на Ютубі...
Але – ну що ви думаєте? – таки не втрималася і відкрила папку зі своєю колекцією всіляких „смачних” фотографій. І виявила, що в мене вже підзбиралося трохи нових фоток весільних короваїв і тортиків – з часу, коли я тут писала про українські весільні короваї.
Думаю, мушу спочатку з вами поділитися тим, що маю – друг почекає :)
Перша фотка – весільний коровай зі Львова, у стилістиці весільного торта, з іграшковими молодим і молодою на вершечку:

Дуже хороша ідея! Мені особисто подобається, а вам?
Наступне диво, тобто дива українського пекарського мистецтва – два короваї з весілля у Івано-Франківську:

Суперова композиція цієї фотографії – і короваї гарно сфокусовано, і букети двох старостів, які ті короваї тримають.
А от наступний коровай – з українського весілля в діаспорі:

Діаспорники – вони дуже люблять дотримуватися традицій. Це не перший діаспорний весільний коровай, декорований пташками, який я бачила.
Ну і то все наразі, що в мене є нового з короваїв.
Далі переходимо до весільних тортиків. Ням-ням-ням! Вже хочу шматочок!
Але перед тим, як показати вам фотки, хочу ще додати, що красиво оформлений торт у кілька поверхів – це взагалі-то щось порівняно нове на українському весіллі. Коровай – ось це традиційне, переходить зі століття у століття і донині. А от торт... Пригадую у далеких 1970-х, часи мого раннього дитинства, на весілля, особливо в селах, таки тортів не пекли. Пекли, звичайно, короваї, ну і традиційне солодке - розмаїті тістечка, перекладанці, горішки, грибочки, кошички, і то все добро викладали териконами на кльошах – як це роблять і зараз. (При слові „кльош” в мене завжди слинка тече). А от тортів таки не пекли. Торти деякі гості самі приносили. То був традиційний „подарунковий набір”, як йшлося на весілля в 1970-80-х, - конверт з грошима, пляшка і тортик, здебільшого магазинний. Правда, тоді магазинні торти були такі, що зараз і не кожна господиня спече – не тому, що не вміє, а тому, що зараз інгредієнти вже далеко не ті, не з натуральним смаком, як у 1970-х, а дуже часто напхані всілякою хімією :( Якщо хтось з покоління 1970-80-х мене зараз читає, то пам”ятає, яка тоді була кондитерська смакота на прилавках – торти „Гілка”, „Слойоний”, „Празький”... Добре, не буду далі, а то в мене (а може і у вас) почне розвиватися „шлункова ностальгія”.
Менше з тим, повертаємося у день сьогоднішній. А день сьогоднішній нам пропонує... Вау, як кажуть англомовні! Подивіться на ОСЬ ЦЕЙ – вишиваний! – тортик:

Ну, таки не буквально ниткою і голкою вишитий, а кремами і шоколадною помадкою, але – вишитий! Таку супер-ідею весільного торта придумали знову ж таки діаспорні (із США) кондитери. Не знаю, може, де і в Україні „вишивані” торти роблять – принаймні я не бачила. А якщо не роблять, то можете „позичити” ідею з фотки, дорогі господині – самі бачите, вона того варта і всім свідомим українцям за столом сподобається на 100 відсотків!
А от наступний тортик – два симпатичних сердечка – зроблений вже в Україні, для українсько-німецького весілля. Також дуже гарна ідея, дивіться самі:

Ну і нарешті це кремово-трояндове диво – із весілля тернопільських політиків Галини та Михайла Ратушняків:

Весілля Галини та Михайла було у листопаді 2007 року. З того часу немало води стекло, у подружжя вже дві чарівні донечки підростає, але весільні спогади назавжди у їхніх серцях, а також на фото, на відео та у пам”яті їхніх гостей. А там було що пам”ятати і чим насолоджуватися – весілля організували повністю в українському стилі, включно із вбраннями нареченої, нареченого та їхніх гостей, з виступами танцювальних колективів, оперної „зірки” і т.д. Ну і також у кулінарних витворах, як от їхні розкішні коровай і торт.
Ням-ням!.. Хочу на весілля!!! Женіться чи виходьте заміж вже нарешті, хтось з вас...