Коровай на українському весіллі

Ну яке ж українське весілля без короваю? Так навіть не годиться, коровай мусить бути, каже звичай. Я в то все особливо і не вникала, доки не дійшло до мого весілля. Наприклад, я не знала, хто має купувати (замовляти) той коровай на весілля. Виявляється, то робота хресних батьків або старостів (як в якій місцевості чи як в якій сім”ї заведено).
Також бажано на весіллі мати два короваї: один для молодої, другий для молодого. Ну, але оскільки молодий на нашому весіллі був, скажемо так, здалека і в українських звичаях тямив дуже приблизно, то ми обійшлися одним короваєм, який був подарунком від моєї хресної мами. Якось я в тій весільній круговерті забула поцікавитися, де таку красу було замовлено, але менше з тим... Весілля закінчилося, коровай поділили, був дуже смачний, та й по всьому.
Нєа, виявилося, що таки не по всьому. Щось мене потягнуло колекціонувати фотки короваїв з весіль. Дечим з моєї колекції хочу поділитися і з вами. Оце, власне, і є коровай з мого весілля.
Тримає його Мирослав Бабчук, лідер фольк-гурту „Веселі Галичани” з Тернополя ( „Веселі Галичани” грали в мене на весіллі). То Мирослав був у нас і музикантом, і частково тамадою, і частково старостою, і врешті-решт гостем, бо ми з ним добрі приятелі. Гарному чоловікові пасує гарний коровай, правда?
Наступний коровай у моїй колекції – з весілля моєї найкращої подруги Олі. В неї було інтернаціональне весілля, як і в мене, і там, звідки Олин наречений приїхав, короваїв на весілля не печуть, тому в Олі обійшлися також одним короваєм, зате яким! Шедевр хлібопекарського мистецтва! (дивіться фото)
Шедевр цей подарували Олі її друзі, а пекли коровай на підприємстві „Надзбруччя-хліб” (Тернопільська область). Ох і смачнющий був!
Не знаю, де замовляли коровай на весілля моїх друзів Олі і Любчика Сагалів (Оля – одна з кращих журналісток Тернополя), але виглядає він просто шикарно (смак також був неперевершений!). Власне, на весіллі Олі і Любчика було два короваї, як і годиться: один для молодої, один для молодого. То, власне, цей, що на фото, є короваєм молодої. Тримають його старости Галя і Микола, вони ж, здається, і принесли цей коровай як подарунок для нареченої.
Ну, а хто автор чи авторка цього красеня-коровая, також, на жаль, не знаю. Але він настільки розкішний, що, без сумніву, вартий бути у моїй колекції фотографій весільних короваїв. Цей коровай – з весілля Галини і Михайла Ратушняків, відомих у Тернополі політиків. Помилуйтеся і ви на це диво хлібопекарства!

А тепер кілька цікавинок про коровай на українському весіллі.

Зараз нема проблем, щоб замовити коровай на весілля: вибір пекарень і приватних пекарів величезний! А в ідеалі коровай на весілля має пекти жінка чи жінки, які щасливо живуть у шлюбі. Бо вважається, що через коровай щаслива у подружжі жінка передає всю цю позитивну енергетику наступному подружжю.

Зазвичай старости несуть коровай (короваї) у церкву на церемонію шлюбу молодят. Після церемонії, перед початком весільної забави, молодята повинні вклонитися короваєві, перехреститися і поцілувати його, таким чином беручи благословення у цього весільного хліба на щасливе подружнє життя. Дуже гарна і зворушлива традиція!

Коровай ділять наприкінці весілля. Цю місію доручають старості. Спочатку він відрізає верхівку короваю, яку віддає молодятам. Тоді ділить середину короваю. Кожному весільному гостеві дістається шматок. Зазвичай дається шматок на сім”ю. “Підошву” короваю староста дарує весільним музикам.

Звичай пекти весільний хліб, виявляється, існує не тільки в Україні, а й Польщі, Словенії, на Кріті, і, що було для мене несподіванкою, навіть у Мексиці. Правда, в різних країнах весільних хліб зветься по-різному, а от КОРОВАЙ – то таки український ексклюзив!