Українська наречена, яка виходила заміж у Лондоні, дала оголошення, що шукає... гостей на своє весілля

Фото Тараса Хлібовича

В англійському „Телеграфі” натрапила на розповідь про українську наречену, яка виходила заміж у Лондоні і дала оголошення в пресу, що шукає... гостей на своє весілля. Нічого кумедного тут нема. Молодята робили весілля на 150 чоловік; з його боку було заплановано купу гостей, а з її боку на весілля збиралися тільки батьки, бо родичі і друзі не мали можливості приїхати.
Як не мали, то не мали, питається, для чого тоді скликати незнайомих людей? Ага! Не так все просто там, на тому „дикому Заході”. Хто коли-небудь бачив західні фільми, де показують весільні церемонії в церкві, то пам”ятає, що там по один бік сидять гості молодого, по інший бік – гості молодої. Факт, що то би було дико споглядати повно народу з одного боку і порожні крісла з іншого. Тому винахідлива українська наречена дала оголошення, що шукає 30 пристойних людей, яких запрошує бути гостями на її весіллі. Винагорода для них – банкет і танці „на халяву” :) Також вона зазначила, що шукає добровольців на ролі дружок і дружбів.
Ну що тут сказати? Молодець дівчина, зорієнтувалася і знайшла вихід із ситуації! Шкода, я не побачила в газеті продовження цієї історії, може, вони і не писали більше нічого... Тож залишається тільки здогадуватися, як там воно все відбувалося.
По-перше, як познайомилися українська дівчина і англійський хлопець? Найвірогідніших варіантів, думаю, є два. Варіант перший: дівчина була в Англії на заробітках, там і зустріла свою долю. Варіант другий: знайшла нареченого по інтернету.
По-друге, просто цікаво, чому тільки батьки змогли приїхати на весілля доньки і більше ніхто з друзів і родини? Правда, це може бути більше цікаво англійцям, бо українці знають приблизну відповідь на таке запитання: все впиралося або в фінанси, або у візові проблеми.
Щодо фінансів. Не кожен українець може собі дозволити поїхати відпочити навіть на Чорне море, не те, що в Англію на весілля. Це, братці, нині дороге задоволення, та що я вам розказую, самі знаєте...
А щодо візових проблем... Тут також українцям відомо, що не так воно і просто нині відкрити візу (навіть туристичну) в будь-яку західну країну: всі моментально бачать в тобі потенційного заробітчанина. Що ж... нашого цвіту по всьому світу... Створили самі собі заробітчанський імідж, то що ж тепер хочемо?
Хм, якщо припустити, що дівчина знайшла собі англійця, перебуваючи на заробітках, то я собі думаю: якщо б навіть родичі і друзі тої дівчини нашкребли грошей, щоб поїхати на її весілля, і якщо б навіть їм всім відкрили візи, а якщо вони всі із Західної України, звідки найбільше народу їде на заробітки в Англію, то абсолютно не виключено, що там би половина тих гостей залишилися „гостювати” ще так років на два – на п”ять... Нелегалами, звичайно, бо туристична віза не дає права на працю. Що ж, такі наші українські реалії...